ЩО ТАКЕ НЕЙРОПАТИЧНИЙ БІЛЬ? Нейропатія, радикулопатія, невралгія, неврит?

Чим відрізняється нейропатія від радикулопатії? Що таке невралгія та що таке неврит?

Все наше тіло пронизане нервовими волокнами, які через коріння нервів спинного мозку з’єднані зі спинним мозком і через нього з головним мозком. Наша периферична нервова система починається в головному мозку, і через спинний мозок та окремі нерви з’єднує головний мозок зі шкірою, м’язами та внутрішніми органами. Інформація між головним мозком та різними частинами організму передається через нервову систему у вигляді електричних імпульсів зі швидкістю блискавки. Усього можна виділити 3 типи нервів: рухові (моторними), які керують м’язами та регулюють рухи тіла; чутливі, що передають сигнали від механічних, температурних, больових та хімічних рецепторів у головний мозок і назад; автономні нерви, що регулюють функції внутрішніх органів та залоз. Усі нерви складаються з нервових клітин – нейронів, які з’єднані в пучки, а вже пучки в окремі нерви, як такі.

Нерви, нервові волокна, передають сигнали з допомогою електричних імпульсів і хімічних сигнальних молекул – нейротрансмітерів. Тому нерви, нервові волокна за своєю будовою дуже нагадують електричне проведення. Нервове волокно може бути ізольованим та неізольованим. Сигнал приймається короткими відростками на тілі нервової клітини – нейрона, які називаються дендритами. Від нейрона сигнал передається іншому по довгому відростку – аксону. Ізоляція провідного відростка – аксона складається з шару клітин (клітини глії або клітини Шванна), які виробляють захисну та ізолюючу речовину – мієлін, яка у свою чергу складається з ліпідів та білкових сполук. Ізолювальне покриття аксона не суцільне. Між клітинами глії, покритими мієліном, є розриви (перехоплення Ранв’є). Це необхідне для проведення електричного імпульсу по мембрані нейрона.

Також, як і електричні дроти, нервові волокна поєднуються в окремі пучки (фасції), які мають свою «ізоляцію» – зовнішнє покриття із сполучної тканини (периневрій). Пучки також об’єднуються вже в те, що ми називаємо нервом, тіло якого також покрите захисним шаром із сполучної тканини (епіневрій). Білий колір нервовим волокнам та нервам надає ізолююча ліпідно-білкова речовина – мієлін. Усередині тіла нерва між окремими нервовими пучками проходять кровоносні судини, з яких в нервову клітину надходить кисень і глюкоза (яких потрібно дуже, дуже багато для підтримки функцій нейронів), і з яких у тканину нерва проникають клітини імунної системи, які відповідають за виявлення та знищення інфекцій, а також померлих та злоякісних клітин. Енергія та клітини імунної системи дуже потрібні в нервовій системі та для іншої мети – для відновлення (регенерації) нервів після пошкодження.

На відміну від болю за рахунок впливу на чутливі рецептори (ноцицептивний біль) та при запаленні (біль запалення), НЕЙРОПАТИЧНИЙ БІЛЬ виникає через пошкодження самої нервової тканини. При ушкодженні корінців нервів біль називається РАДИКУЛОПАТІЯ. Від цього відбувається відомий термін для болю у різних областях спини – радикуліт. При ушкодженні тіла нерва – НЕЙРОПАТІЄЮ. Пошкодження одного нерва називається – мононевропатія, кількох – полінейропатія.

Пошкодження можуть бути відносно легкими, коли тіло аксона та захисне покриття нервового волокна залишаються цілими, а пошкодження стосується лише клітин глії та мієлінового захисного шару (нейрапраксія). Такі пошкодження нервів можливі при травмах з ударом, ударах тупими предметами, під час дуже глибокого сну в незручній позиції, коли частини тіла скручуються і перетискаються в незручному положенні. Навіть при такому легкому пошкодженні нейрон втрачає здатність проводити електричні сигнали, внаслідок чого в області іннервації пошкодженого місця знижується чутливість, виникає відчуття оніміння, а в м’язах знижується їхня сила. Через запалення може виникати характерний біль із почуттям печіння. Але якщо кровопостачання в нерві залишається в нормі з достатньою кількістю кисню та глюкози, то пошкоджені клітини глії відновлюються та відновлюють мієліновий захисний шар, клітини імунної системи видаляють пошкоджені тканини та стимулюють регенерацію і таким чином функції нервового волокна швидко відновлюються. При більш серйозних травмах з розтягуваннями і переломами кісток (закритими) ушкодження нервових волокон може бути також серйознішими: з розривом відростка нейрона, що проводить, – аксона, порушенням покриття аксона клітинами глії і мієлінової оболонки, але зі збереженням захисного покриття нервового волокна. У цьому випадку спостерігається порушення провідності сигнальних імпульсів із втратою чутливості, гострим болем, ослабленням м’язів до ступеня паралічу. Однак відновлення нерва після такого ушкодження все ще можливе, хоча воно й триває тривалий час від 6 до 12 місяців, залежно від ступеня ушкодження. При сильних травмах може бути повний розрив нервового волокна з пошкодженням всіх компонентів. У цьому випадку спостерігаються гострий пекучий біль, повна втрата чутливості у певних областях, повна втрата рухливості певних м’язів із паралічем. Загоєння такого роду пошкоджень якщо і можливе, то лише за своєчасної та кваліфікованої хірургічної допомоги. У повсякденному житті крім терміна нейропатія можна почути чи зустріти у літературі схожі терміни. Наприклад, невралгія чи неврит. І невралгія, і неврит – це порушення в нервовій системі, які відносяться до нейропатії, але мають більш вузьке значення. Термін невралгія (від грецького “neuron” – “нерв” і “algo” – “біль”) використовується для позначення болю, який поширюєшся вздовж одного або кількох нервів. На відміну від невриту, при невралгії немає рухових порушень та порушень чутливості. При невралгії у ураженому нерві немає порушень структури нерва. Зазвичай невралгія розвивається у дрібних нервах, що проходять у вузьких каналах та отворах. Неврит – це запалення одного або декількох периферичних нервів, яке часто супроводжується порушенням мієлінової оболонки нервів та їх провідності та супроводжується болем, втратою чутливості та/або втратою рухливості аж до паралічу. І неврит, і невралгія – це терміни, що позначають різні прояви нейропатії, тобто ушкодження периферичних нервів, які можуть бути різними за типом ушкодження та різні з причин їх виникнення – травма, утиск, розсіяний склероз, діабет, інфекція герпесу, отруєння або побічна дія деяких ліків.

Прикладом моно-нейропатії може послужити Синдром Зап’ясткового Каналу (карпальний тунельний синдром, (від латинського carpus «зап’ясті»)) — неврологічне захворювання, яке розвивається через стиснення серединного нерва в області зап’ястя, між кістками, поперечною кістковою зв’язкою та сухожиллями м’язів. Синдром зап’ястного каналу найчастіше зустрічається у старшого віку, особливо жінок. Це захворювання вважається професійним у працівників, що виконують монотонні згинально-розгинальні рухи кисті, наприклад, при роботі за офісним столом, при роботі на комп’ютері. Це також типове захворювання для велосипедистів, піаністів, боулерів, тенісистів, програмістів, барабанщиків та художників. Синдром зап’ясткового каналу проявляється гострим або ниючим болем, виникненням почуття поколювання та оніміння області зап’ястя. Розвивається слабкість згинання кисті, великого та вказівного пальців. Виникає великий ризик небезпечного поранення руки через знижену чутливість руки та пальців. Але в житті та в медичній практиці набагато частіше трапляються пошкодження відразу кількох нервів – полінейропатії. Найчастіше при полінейропатії ушкодження виникають у віддаленій частині нервів і розвиваються симетрично з лівого та правого боку тіла. Що дуже важливо – пошкодження нервових волокон не завжди є результатом травми. Наприклад, полінейропатія – типове ускладнення при діабеті, інфекційних захворюваннях, впливі токсичних речовин, у тому числі на тлі хіміотерапії.

При полінейропатії можуть бути пошкоджені всі 3 типи нервів (моторний, сенсорні та автономні), та симптоми, які специфічні для різних типів ушкоджень. Наприклад, пошкодження сенсорних (чутливих) нервів призводить до появи почуття оніміння та втрати чутливості в ногах та руках, із втратою здатності відчувати температуру предметів. Втрата чутливості у ступнях та пальцях може створювати при цьому дуже серйозний ризик травмування. Але картина може бути і протилежною – на тлі полінейропатії чутливих (сенсорних) нервів може розвинутись підвищена чутливість до болю, коли сильний біль викликає навіть легкий дотик ступні або пальця. При ураженні чутливих нервів біль часто відчувається у формі відчуття печіння. У полінейропатії з ураженням моторних (рухових) нервів виникає втрата тонусу та зниження сили м’язів (до рівня паралічу), тремор пальців, і звичайно біль. Крім цього при ураженні рухових нервів може порушуватися хода. Поразка автономних нервів (регулюючих функції внутрішніх органів прокуратури та залоз) призводить до непереносимості підвищеної (чи зниженої) температури, втрати контролю сечовипускання, порушенням функцій шлунково-кишкового тракту, порушенням дихання, порушенням ритму серця.

Читайте також

Відчуйте результат

Зменшення нападів БОЛЮ при порушеннях у поперековому та шийному відділах хребта, при діабетичній нейропатії,
Підтримка природних процесів ВІДНОВЛЕННЯ НЕРВОВОЇ ТКАНИНИ фону затиску, запалення або пошкодження нервових волокон,
Поліпшення РУХЛИВОСТІ та РОБОТОЗДАТНОСТІ за рахунок природної підтримки відновлення нервової тканини,
СВОБОДА РУХУ, ДОЗВІЛЛЯ та СПІЛКУВАННЯ з тими, хто дорогий.

Залишіть заявку на покупку Нейроплацид прямо зараз