ГОЛОВНИЙ БІЛЬ

Скільки «відтінків» та видів головного болю буває?

ГОЛОВНИЙ БІЛЬ — це хвороба чи симптом інших захворювань? Скільки «відтінків» та видів головного болю буває? Як можна контролювати біль голови?

У Стародавній Греції головний біль вважався дуже серйозним порушенням здоров’я. Люди з головним болем у далекі часи в Греції ходили до храму Асклепія (які за сумісництвом виконували роль госпіталю) і благали Бога Медицини про полегшення та одужання. За уявленнями давніх грецьких медиків, причиною головного болю у людини є «зіпсована заражена кров» усередині черепа. Тому вважалося, що для того, щоб позбавити людину хронічного головного болю, потрібно «видалити» з голови «зіпсовану кров». Для цього стародавні лікарі просто свердлили в черепі свого хворого отвір, через яке «погана кров» покидала голову страждальця. Ця техніка сьогодні називається “трепанація черепа”. І в багатьох випадках трепанація черепа, справді, допомагала хворому страждальцеві позбутися головного болю. Правда, викликаючи при цьому інші серйозні порушення функцій нервової системи. Добре, що сьогодні лікарі не використовують сучасні засоби свердління для того, щоб лікувати головний біль трепанацією черепа. Тим не менш, незважаючи на величезний прогрес сучасної науки і медицини, нам все ще потрібно і доведеться дуже багато дізнатися, щоб зрозуміти, що таке головний біль, що викликає головний біль і як лікувати головний біль.

В наші дні всі типи головного болю поділяються на 2 великі групи:

первинний головний біль – головний біль, який не є проявом іншого захворювання (50% усіх скарг). Найбільш типовими видами первинного головного болю є мігрень, головний біль напруги та кластерний головний біль.
вторинний головний біль – головний біль, який з’являється як наслідок та симптом іншого, основного та первинного захворювання (50% усіх скарг). На сьогодні фахівці визначили близько 150 можливих для діагностики видів вторинного головного болю. Наприклад, головний біль при синуситах (запаленні в синусах – пазухах усередині черепа), головний біль дегідратації (зневоднення), головний біль синдрому відміни кофеїну, головний біль унаслідок травми, головний біль при серцево-судинних захворюваннях.

При цьому, як не дивно, нам набагато більше відомо про причини та природу вторинного головного болю, ніж первинного.

Одним із прикладів вторинного головного болю є головний біль при синуситі, запаленні в синусах – пазухах передньої частини черепа. У разі інфекції в синусах відбувається активація імунної системи та розвивається реакція запалення. Запалення викликає набряк у синапсах, що спричиняє підвищення тиску на судини головного мозку, що передається на м’язи шиї, де відбувається активація рецепторів болю. Сигнали болю передаються в кору головного мозку та стимулюють виділення великої кількості нейромедіаторів, які додатково активують рецептори болю у чутливих м’язах голови, викликають спазм судин голови. В результаті у людини виникає відчуття печіння і пульсуючий біль, що оперізує голову. Не всі типи болю виникають у результаті розвитку набряку. Перенапружені м’язи та запалені нервові рецептори вносять істотну частку в дискомфорт та страждання при головному болі. І у кожного виду вторинного головного болю є якесь джерело, яке впливає на ту чи іншу структуру голови чи головного мозку. А ось причини первинного головного болю в принципі поки що залишаються невідомими. Вчені та медики досі у пошуку причин та пускового механізму найпоширеніших типів первинного головного болю:

повторюваного і тривалого болю при мігрені,
раптового та сильного кластерного головного болю та
дуже поширеного виснажливого головного болю напруги.

За своєю назвою головний біль напруги відомий відчуттям кільця, яке стискає голову. При головному болі напруги підвищується тонус (ступінь скорочення) м’язів голови, після чого виникає пульсуючий біль у міру просування через ці м’язи крові, насиченого киснем під впливом скорочення серця. При цьому всі пацієнти як причини, з якими пов’язано появи головного болю напруги називають стрес, втому, тривожні стани, безсоння, гормональні порушення, голод і дегідратацію (недолік води). Однак головний біль напруги зовсім відрізняється від вторинного головного болю дегідратації за своїм проявом. При головному болю дегідратації через нестачу води відбувається фізичне зменшення розмірів передньої частини головного мозку. Відступ передній частині мозку від черепа викликає поява набряку у цій області та розвиток болю у передній частині голови, тобто. з чіткою локалізацією болю у лобовій ділянці. Але ніякого почуття болю, яке опоясує голову, при цьому не виникає. Тому що саме викликає головний біль напруження не зрозуміло. Терапія головного болю напруги стандартними анальгетиками (парацетамол) або нестероїдними протизапальними (диклофенак, ібупрофен, німесулід, кетопрофен) не є ефективною. Для лікування головного болю напруги використовують інші класи лікарських засобів, наприклад антидепресанти (дивись розділ «антидепресанти») або спазмолітики – міорелаксанти (дивися вище).

Мігрень, як термін, походить від двох грецьких слів: “hemi” – “половина” і “kranion” – “череп”. Тому що під час нападу мігрені почуття болю виникає у лівій чи правій частині голови. Приступи такого болю о пів на голову при мігрені можуть тривати від 4 годин до 3-х днів. Приблизно у кожної п’ятої людини з мігрень напади болю супроводжуються високою спонтанною активністю нейронів головного мозку. У цей час головний мозок перевантажений електричною активністю, яка перезбуджує чутливі нейрони. Перезбудження нейронів чутливих нервів часто при мігрені викликають зорові галюцинації у вигляді кольорових фігур (круги, що розходяться, геометричні фігури) – ауру. Потім поступово виникає головний біль, який зазвичай є одностороннім, має пульсуючий характер і середню або високу інтенсивність. Після нападу болю при мігрені легкий біль та порушення мислення можуть зберігатися від кількох годин до кількох днів. При легких нападах мігрені зазвичай застосовую стандартні анальгетики (парацетамол) або нестероїдні протизапальні (диклофенак, ібупрофен, німесулід, кеторолак). У тяжких випадках застосовують лікарські засоби групи триптанів – суматриптан. Триптани ефективні у 75% пацієнтів з мігренню, але їх застосування обмежене ризиком алергічних реакцій та розвитком серцевої недостатності. Зараз стали доступні нові класи ліків для лікування нападів мігрені – селективний інгібітор рецепторів серотоніну (ласмідитан) та спеціальний антитіла – інгібітори кальцитонін-ген-зв’язаного пептиду, нейротрансмітера, який бере участь у передачі больових відчуттів (уброгепант, римеге). В умовах лікарні, при тяжких випадках також застосовуються протиблювотні засоби (метоклопрамід). Інші класи лікарських засобів не показали доцільність їхнього застосування при мігрені.

Ще одним поширеним типом первинного головного болю, який приносить сильні страждання є кластерний головний біль, при якому пекучий-колючий біль виникає в області одного ока від кількох тижнів до кількох місяців. Сила болю може бути настільки сильною, що іноді провокує спроби самогубства для того, щоб таки позбутися больових відчуттів. За описом хворих під час нападу виникає відчуття, що око проколюють розжареною голкою. Кластерний такий біль називається не тільки тому, що цей біль локалізований у певній ділянці, але тому, що кластерний біль проходить серіями нападів від 15 хвилин до кількох годин. При цьому кластерний біль може змінювати місце прояву і переходити з лівого боку голови на правий і навпаки. Приступи болю викликають почервоніння ока, сльози та опущення повіки. Причини кластерного головного болю не з’ясовані, але статистично кластерним головним болем найчастіше страждають добре фізично складені чоловіки, які зловживають курінням та алкоголем. Можливо, кластерний головний біль пов’язаний із порушенням циклу сну та лиха – циркадним ритмом (дивись розділ «ПОКРАЩЕННЯ СНУ»). Для запобігання нападам кластерного головного болю застосовують антигіпертензивний клас медикаментів – блокатори кальцієвих каналів, які розширюють кровоносні судини (верапаміл). Гострі напади іноді вдається усунути застосуванням кисню і триптанів (суматриптан). Застосування останніх обмежене побічними ефектами – алергією та серцевою недостатністю. Цікаво, що застосування найсильніших опіоїдних анальгетиків (морфій, оксикодон, фентаніл) не лише не допомагають, але роблять напади ще сильнішими.

Читайте також

Відчуйте результат

Зменшення нападів БОЛЮ та рівня ЗАПАЛЕННЯ в суглобах при травмах або захворюваннях суглобів – артрозах;
Підтримка природних процесів ВІДНОВЛЕННЯ ХРЯЩОВОЇ ТКАНИНИ суглобів на фоні запалення або травми;
Поліпшення РУХЛИВОСТІ та РОБОТОЗДАТНОСТІ за рахунок природного придушення процесу руйнування хрящової тканини суглобів;
СВОБОДА РУХУ, ДОЗВІЛЛЯ та СПІЛКУВАННЯ з тими, хто дорогий.

Залишіть заявку на покупку Ревмолитин прямо зараз