БІЛЬ У СПИНІ ТА ШИЇ, ЯКІ ПРИЧИНИ ТА СПОСОБИ ЛІКУВАННЯ?

Радикуліт, хронічний біль у спині, «простріл у спині», ішіас, люмбаго, люмбоішіалгія, попереково-крижовий радикуліт – що це таке, від чого з’являється, і що з цим робити?

Всі ці назви, перелічені в назві цієї статті, зазвичай означають те саме. І якщо протягом тривалого часу, наприклад більше, ніж 3-х місяців, біль в області спини не проходить, то найімовірніше це радикуліт, «простріл у спині», ішіас, люмбаго, люмбоішіалгія, попереково-крижовий радикуліт на якомусь етапі розвитку. Але насправді біль у нижній частині спині не завжди є радикулітом або люмбаго. Біль у нижній частині спини дуже поширене порушення. Якщо ви читаєте цей текст, тому що у вас біль у спині – то ви далеко не самотні. За статистикою кожен з нас 1-2 рази в житті відчуває біль у спині, і близько 40% всіх випадків відсутності на роботі за станом здоров’я пов’язано саме з болем у спині. Для більшості з нас біль у спині проходить протягом кількох днів чи тижнів. І тільки якщо біль у спині не проходить протягом 3 місяців, можна зробити висновок, що це хронічний біль у спині. При цьому для переважної більшості з нас виникнення болю в спині не є захворюванням у повному розумінні цього слова. Виникнення болю у спині – це наша плата за прямоходіння. І наш скелет, хребет, м’язи, нерви, зв’язки, міжхребцеві диски мають унікальні властивості, які дозволяють нам рухатися в просторі. У 8-9 з 10 випадків болі в спині викликані незначними порушеннями в м’яких тканинах, таких як м’язи або сухожилля, які проходять через кілька днів, іноді тижнів або місяців, але завжди повністю з повним відновленням рухливості і без повторення виникнення болю. Але іноді біль виникає внаслідок дегенеративних порушень в області хребта з різних причин – через вікові зміни, після травми, або через професійні ризики. Щоб зрозуміти причини таких порушень, методи їх визначення та лікування, потрібно розглянути, як улаштований наш хребет, і які бувають порушення у самому хребті.

Наш хребет складається із 24 хребців. Порушення та біль найчастіше зустрічаються у нижньому відділі хребта. Кожен хребець має отвір, які разом утворюють спинномозковий канал, яким проходять нервові волокна спинного мозку. Однією з основних функцій спинномозкового каналу є захист спинного мозку від пошкоджень. Хребці з’єднуються між собою суглобом (дуговідростковий суглоб) зверху та міжхребцевим диском знизу. Міжхребцевий диск складається з фіброзного кільця, сумки із сполучної тканини з гелеподібним пульпозним ядром усередині. Така конструкція дозволяє виконувати роль буфера або демпфера, що пом’якшує механічний тиск на хребці. Всі ці елементи з’єднання рухливі, надаючи хребту здатність згинатися та скручуватися. Разом усі хребці з’єднуються групами зв’язок та м’язів. М’язи, які кріпляться до хребців по всьому хребту, дають нам ефективно рухатися і підтримувати вагу тіла у вертикальному положенні. Якщо деякі з м’язів, що підтримують хребет перенапружені (у підвищеному тонусі), або навпаки, ослаблені, або напружені несиметрично, зусилля, що виникло, призводить до зміщення хребців і порушення в структурних компонентах хребта.

Наприклад, дуже часто дисбаланс у тонусі м’язів спини призводить до такого порушення, як «міжхребцева грижа». При постійному надлишковому та нерівномірному навантаженні на міжхребцевий диск пульпозне гелеподібне ядро диска починає тиснути на фіброзне кільце тіла диска і поступово просуватися у бік спинного мозку та створювати тиск на спинальні нерви, що і спричиняє біль у поперековій ділянці спини. Через деякий час у видавленій субстанції пульпозного ядра диска починають відкладатися кальцієві солі і виріст перетворюється на кістяну шпору, яка ще більше посилює почуття болю. У разі, якщо ущемляється сідничний нерв, то біль починає поширюватися вздовж проходження нерва від поперекової області через сідницю і вниз по задній поверхні стегна з боку, де відбувається утиск. Таке порушення називається радикуліт.

Таким чином можна сказати, що радикуліт, або ішіас, або люмбаго, або попереково-крижовий радикуліт – це синдром, який викликаний утиском корінців спинальних нервів включає наступні ознаки:

постійний біль тільки з одного боку тіла, що проходить від спини по сідниці та нозі
відчуття печіння або поколювання в нозі
слабкість, оніміння, обмежена рухливість ноги чи ступні
гострий біль при вставанні або русі, що знижує рухливість та працездатність

Основні причини, які викликають радикуліт з хронічним болем у спині та нозі включають:

Грижа міжхребцевого диска (дивись вище); через порушення у фіброзній оболонці міжхребцевого диска. коли гелеподібне пульпозне ядро міжхребцевого диска видавлюється назовні, і утворює шип, який ущемляє спинальний нерв.
Дегенеративні порушення в диску (дивись розділ «ЩО ТАКЕ ОСТЕОАРТРОЗ І ЧИМ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ ОСТЕОАРТРОЗ ТА РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ?»)); у цьому випадку міжхребцевий диск через вікові зміни або травми, або запальні захворювання руйнується, зменшується в розмірах, деформується і ущемляє спинальний нерв.
Зміщення хребця – спондилолістез (від грецького spondylus (хребець) та olysthesis (зісковзування)) – зміщення хребця щодо нижчого хребця через травму, фізичні навантаження або дегенаритвні порушення в суглобі з утиском спинального нерва.
Стеноз хребетного каналу поперекового відділу – звуження спинномозкового каналу із утиском судин та нервів у ділянці хребців (зустрічається значно рідше грижі міжхребцевого диска та зміщення диска) і як правила викликано дегенеративними змінами у міжхребцевих суглобах.

Як можна самому визначити, що є причиною болю в спині?

Звичайно, для цього краще сходити до лікаря і пройти обстеження, яке може включати огляд, дослідження на рентгені або за допомогою комп’ютерної томографії або магнітно-резонансної томографії.

Проте тест на наявність утисків спинального нерва, тобто радикуліту, можна зробити і самому. Для цього потрібно зробити простий тест, який включає підйом прямої ноги на 30-70 градусів і відтягуванням носка ступні на себе. Тест можна проводити лежачи, сидячи або стоячи на одній нозі (з опорою), активно або пасивно за допомогою іншої людини. Якщо при підйомі прямої ноги на 30-70 градусів, максимально високо по можливості, і відтягуванні носка ступні на себе виникає біль, що іррадіює через сідницю по нозі, це свідчить про утиск спинального нерва, тобто. про радикуліт. При цьому, якщо при виконанні тесту біль на ураженому боці з’являється навіть при піднятті ноги з боку, де біль не виникає, це свідчить про те, що причиною болю є швидше міжхребцева грижа (дивися вище в цьому розділі).

Як можна лікувати чи контролювати біль у спині?

Перед тим, як розглянути підходи до терапії болю в спині та радикуліту, зокрема, буде важливим звернути увагу на те, що найчастіше заважає терапії та поверненню до нормального життя. Перша причина – це наше внутрішнє переконання у тому, що біль у спині та радикуліт – це найважче захворювання, яке позбавляє нас нормального способу життя та перетворює нас на інвалідів з дуже обмеженими можливостями. Друга часта причина – це хибне переконання, що при радикуліті дуже небезпечний і шкідливий будь-який рух і будь-яка активність. Це дуже застаріле уявлення. Численні наукові спостереження та дослідження показують, що серед пацієнтів з радикулітом лікування проходить успішно у тих, хто зберігає активність та рухливість, а постільний режим навіть у разі загострення доцільний не більше 3-х днів, тому що після 3-х днів самопочуття починає погіршуватися. Третьою причиною, яка посилює біль при радикуліті є депресія та самотність. Наукові дослідження показують, що ті пацієнти з болем у спині, які впадають у депресивний, пригнічений стан, відчувають сильніші та частіші напади болю. У розділі “ЯК ОРГАНІЗМ САМ ЗМЕНШУЄ ІНТЕНСИВНІСТЬ БОЛЮ?” показано, що почуття болю в нашому головному мозку – це не пасивний процес. Кора нашого головного мозку здатна не тільки сприймати та генерувати сигнали болю, але активно впливати на ступінь цього болю, зменшуючи або підвищуючи інтенсивність почуття болю та його сприйняття. Тому в терапії болю важливе місце практики медитації, розслаблення, самоконтролю та лікування депресій. Четвертою поширеною причиною затримки повернення до нормального життя при радикуліті є пасивний підхід до підтримання свого здоров’я. Практика показує, що зусиль лише медиків та спеціалістів недостатньо для відновлення нормального самопочуття. У терапії болю в спині велике значення має активна турбота самого пацієнта про своє здоров’я та його бажання одужати. Життя показує, що насильно не можна зробити людину ні щасливою, ні здоровою.

Для профілактики та лікування болю у спині використовується 4 основні види терапії:

лікувальна гімнастика та фізіотерапія
медитація та психотерапія
фармакологічна терапія
хірургічна операція

У 90-х роках минулого століття вважалося, що при радикуліті, при гострому болю в спині важливо якомога довше дотримуватися спокою та постільного режиму, знизивши рівень фізичної активності до можливого мінімуму. Тепер ми знаємо, що це абсолютно хибна думка, що при довгому відсутності фізичної активності біль у спині не зменшується, а починає зростати. Звичайно, є ситуації, коли необхідний постільний режим. Наприклад, при загостренні радикуліту або травмі. Проте науково встановлено, що у пацієнтів із хронічними болями у спині біль не минає, а починає зростати через тривалу нерухомість. Тому сучасний підхід у терапії болю в спині та радикуліту передбачає застосування протибольових ліків насамперед для повернення пацієнта до активності. До таких активностей можна віднести заняття йогою, активну ходьбу, плавання, масаж і навіть голковколювання. Лікувальна гімнастика може бути дуже важливим засобом для профілактики розвитку болю в поперекової області. Звичайно, всі вправи мають бути обрані фахівцем медиком після точної діагностики причини болю у спині. Вправи для різних видів зміщення хребців та різних видів утиску нервів можуть суттєво відрізнятися. Неправильні вправи можуть лише допомогти у полегшенні болю, але посилити цей біль. У чому користь від лікувальної гімнастики? Для прикладу можна взяти приклад заднього зміщення хребця в поперекової області з утворенням міжхребцевої грижі і утиском сідничного нерва. У цьому конкретному випадку, якщо ступінь порушення і рівень болю дозволяють виконувати динамічні та/або статичні вправи з прогином назад, то такі вправи призводять до зменшення тиску на пошкоджений міжхребцевий диск, а також дозволяють розтягнути і розслабити спазмовані м’язи спини. У результаті зменшення тиску та розслаблення м’язів спини дозволяють диску поступово зміщуватися в нормальне центральне положення, зменшуючи тиск на спинальні нерви та знижуючи ступінь почуття болю. Вправи лікувальної гімнастики впливають не тільки на центр болю, а й на м’язи спини загалом. Наприклад, вправи на розтягнення стимулюють зниження тонусу м’язів спини та черевного м’яза, що також допомагає нормалізації положення хребців та зменшенню болю в області спини та ноги.

Для багатьох лікування болю в спині може бути досягнуто за рахунок техніки розслаблення, медитації та психологічної терапії. Як це показано в розділі «ЯК ЗВ’ЯЗАНІ БІЛЬ І ЗАПАЛЕННЯ? ЯК КОНТРОЛЮВАТИ БІЛЬ І ЗАПАЛЕННЯ?», наш мозок як сприймає сигнали болю, а й регулює почуття болю. При утиску нерва у поперековій області спини сигнал болю передається з області пошкодження через спинний мозок в кору головного мозку. При цьому сигнал болю проходить через проміжні синапси (з’єднання нейронів) у спинному мозку та таламусі, де сигнал болю може регулюватися. Наприклад, у спинному мозку сигнал болю передається від рецепторів болю через нейрон чутливого нерва до нейрона спинного мозку, через який сигнал болю по висхідній передається в головний мозок. Однак цей сигнал може регулюватися через спеціальний нейрон, який по низхідній передає сигнал із головного мозку. Результати дослідження показують, що у стані депресії, стресу або тривожного стану, низхідні сигнали з головного мозку підвищують рівень болю. І навпаки, у стані спокою, оптимізму та активній участі в терапії низхідні сигнали з головного мозку зменшують частоту сигналу болю та знижують почуття болю. Звичайно, ефект від лікувальної гімнастики та психотерапії не настає швидко. Але коли ефект досягнуто – він також є довгостроковим та надійним.

Безумовно збереження рухливості, заняття спортом та лікувальною гімнастикою, фізіотерапія, масаж, медитація та психотерапія відіграють надзвичайно важливу роль у лікуванні та контролі болю, особливо у довгостроковій перспективі. Але, на жаль, у разі травми або загострення хронічного болю, як у випадку з радикулітом, для зняття болючого нападу необхідно використовувати медикаменти. Причому часто доводиться використовувати не один клас лікарських засобів, а їхню комбінацію, разом або послідовно.

Для усунення болю при радикуліті дуже часто застосовують ліки, які здатні розслабити мускулатуру і таким чином зняти м’язовий спазм, зменшить тиск на ущемлений нерв і відновити порушений кровообіг у ділянці ураження нерва. Такі ліки називаються міорелаксантами (розслаблюючі м’язи) або спазмолітиками (що усувають спазм). Принцип дії спазмолітиків полягає у блокуванні передачі активуючих сигналів від рухових нейронів до м’язів. Для усунення болю при радикуліті найчастіше застосовуються такі спазмолітики, як тизанідин, циклобензаприн, толперизон, тіоколхікозід, карісопрадол. У гострій фазі можуть застосовуватися в ін’єкційної формі, на стадії відновлення в оральної формі. Застосовувати спазмолітики довго не можна через побічні ефекти, які включають розвиток неадекватної веселості (ейфорії), запаморочення і втрати балансу, розвиток втоми, м’язової атрофії. Після прийому спазмолітиків не можна приймати алкоголь, і заборонено керувати автомобілем. З інформацією про протизапальні засоби та ненаркотичні анальгетики представлена в розділі «ЯКІ Є МОЖЛИВОСТІ КОНТРОЛЮ БОЛЮ ТА ЗАПАЛЕННЯ», «Які засоби боротьби з болем та запаленням існують? Чим нестероїдні протизапальні відрізняються від стероїдних? Чому нестероїдні засоби не можна брати довго?». У випадку, якщо порушення в хребті дуже серйозні і не контролюються медикаментами, тоді показано хірургічне лікування, метод якого залежить від типу і місця порушення. Наприклад, при міжхребцевій грижі хірургічно може бути видалено шип, який чинить тиск на корінець спинального нерва або спинний мозок. Дивись також розділ на сторінці «комплекс НЕЙРОПЛАЦІД».

Біль у шиї. Що таке шийна радикулопатія і чим вона відрізняється від попереково-крижового радикуліту?

Радикулопатія в шийному відділі хребта принципово не відрізняється від радикулопатії в попереково-крижовому відділі хребта. Як було розглянуто вище – радикулопатія – це порушення, спричинені утиском нерва. Шийний відділ хребта складається з 7 перших хребців нашого хребта. Від спинного мозку в шийному відділі відходять нерви, які іннервують шкіру та м’язи наших рук. Ці нерви забезпечують чутливість в області плечей, передпліч, рук, зап’ястків, долонь та пальців. Міжхребцеві диски виконують роль буфера механічного навантаження при нахилах голови в сторони, вперед-назад, при поворотах шиї, під час руху. Як і всі буферні механізми у разі надмірного навантаження або під впливом часу міжхребцеві диски шийного відділу можуть пошкоджуватися. Шийна радикулопатія виникає тоді, коли відбувається утиск спинального нерва в області спинномозкового каналу. Утиск відбувається за рахунок тиску з боку деформованих міжхребцевих дисків або з боку шипа, що утворився через грижу міжхребцевого диска (див. розділ вище). У відносно молодому віці шийна радикулопатія зазвичай виникає через грижу міжхребцевих дисків. У відносно зрілому віці шийна радикулопатія зазвичай виникає внаслідок вікових дегенаритвних змін у міжхребцевих дисках, що призводять до ущільнення, деформації дисків з утворенням виступів.

Коли відбувається утиск нерва, то відбувається порушення функцій цього нерва. І хоча саме порушення відбувається в шийному відділі, симптоми цього порушення виявляються в області розташування цього нерва: області плечей, передпліч, рук або долонь і пальців. Симптоми можуть включати такі прояви:

м’язова слабкість
оніміння або поколювання в пальцях та руках
біль, який поширюється від шиї на руки, груди, та плечі
біль може бути тупим і глибинним в області шиї, або гострою і поширюваною по ходу нерва

Якщо оніміння, м’язова слабкість, поколювання виявляються в окремих пальцях, то по уражених пальцях можна визначити в яких саме хребцях відбувся утиск нерва. Терапія болю в області шиї – шийної радикулопатії, проводиться тими ж методами, що і терапія попереково-крижової радикулопатії (люмбаго, ішіас, радикуліт). Дивись розділ «ЯКІ Є МОЖЛИВОСТІ КОНТРОЛЮ БОЛЮ ТА ЗАПАЛЕННЯ», «Які засоби боротьби з болем та запаленням існують? Чим нестероїдні протизапальні відрізняються від стероїдних? Чому нестероїдні засоби не можна брати довго?», а також інформацію на сторінці «комплекс НЕЙРОПЛАЦИД».

Читайте також

Відчуйте результат

Зменшення нападів БОЛЮ при порушеннях у поперековому та шийному відділах хребта, при діабетичній нейропатії,
Підтримка природних процесів ВІДНОВЛЕННЯ НЕРВОВОЇ ТКАНИНИ фону затиску, запалення або пошкодження нервових волокон,
Поліпшення РУХЛИВОСТІ та РОБОТОЗДАТНОСТІ за рахунок природної підтримки відновлення нервової тканини,
СВОБОДА РУХУ, ДОЗВІЛЛЯ та СПІЛКУВАННЯ з тими, хто дорогий.

Залишіть заявку на покупку Нейроплацид прямо зараз